|
Закон України від 01.06.2000 №1775-ІІІ «Про ліцензування певних
видів господарської діяльності» (із змінами та доповненнями, далі
— Закон №1775-ІІІ) визначає види господарської діяльності, що
підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний
контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання
та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Пунктом 43 статті 9 Закону №1775-ІІІ визначено, що надання
послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання
послуг з охорони громадян підлягають ліцензуванню.
Відповідно до статті 8 Закону №1775-ІІІ суб’єкт господарювання
зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що
підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду
діяльності ліцензійних умов. Ліцензійні умови є нормативно-правовим
актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні,
технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської
діяльності. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням
затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу
з питань ліцензування та органу ліцензування.
На виконання зазначених вимог, спільним наказом Державного комітету
України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства
внутрішніх справ України від 13.03.2006 № 24/238, що зареєстрований
в Міністерстві юстиції України 31.03.2006 за № 363/12237, затверджено
Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської
діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та
іншої власності, надання послуг з охорони громадян (далі — Порядок).
Нагадаємо, що Ліцензійні умови провадження господарської діяльності
з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності,
надання послуг з охорони громадян затверджено наказом Державного
комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
і Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2004 № 145/1501,
що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2004 за
№ 1678/10277 (далі — Ліцензійні умови).
Порядком встановлено, що контроль за додержанням ліцензіатами
Ліцензійних умов у межах своїх повноважень здійснюють такі органи
контролю:
— орган ліцензування — Міністерство внутрішніх справ України і
підпорядковані йому територіальні органи — головні управління
МВС України в Автономній Республіці Kрим, місті Kиєві та Kиївській
області, управління МВС України в областях і місті Севастополі
(далі — ГУМВС, УМВС України);
— спеціально вповноважений орган з питань ліцензування — Державний
комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
і його територіальні органи (далі — територіальні органи Держпідприємництва
України).
Пунктом 1.1 Порядку визначено, що контроль за додержанням ліцензіатом
Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових і
позапланових перевірок за місцезнаходженням ліцензіата та
безпосередньо у місцях здійснення ним заходів охорони.
Планові перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов
проводяться згідно з річними планами перевірок, які затверджуються
наказом відповідного ГУМВС, УМВС України та погоджуються із територіальними
органами Держпідприємництва України з урахуванням того, що планова
перевірка ліцензіата проводиться не частіше одного разу на рік.
Перевірки діяльності ліцензіатів щодо додержання Ліцензійних умов,
які здійснюються органом ліцензування, проводяться комісіями,
які створюються територіальними ГУМВС, УМВС України.
Позапланові перевірки здійснюються органами контролю за
таких підстав:
— надходження до органу контролю в письмовій формі заяви (повідомлення)
про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов;
— з метою перевірки виконання розпорядження про усунення порушень
Ліцензійних умов.
Згідно з пунктом 1.6 Порядку орган контролю не менше ніж за
десять робочих днів до початку проведення перевірки письмово
або телефонограмою повідомляє ліцензіата про здійснення планової
перевірки. Про проведення позапланової перевірки ліцензіат завчасно
не повідомляється.
Термін проведення перевірки становить не більше п’яти
робочих днів. За рішенням керівника відповідного органу контролю
в разі великого обсягу робіт термін перевірки може бути продовжено
до 10 робочих днів, про що в посвідченні робиться відповідний
запис (пункт 1.7 Порядку).
Розділами 2 і 3 Порядку визначено права та обов’язки ліцензіата
та працівників, які здійснюють перевірку діяльності ліцензіата.
Відповідно до пункту 5.1 Порядку, за результатами перевірки складається
акт перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов у
двох примірниках. Один примірник акта перевірки надається
керівнику ліцензіата (юридичній особі) або ліцензіату фізичній
особі — підприємцю або їх уповноваженим представникам, другий
— зберігається в органі контролю. Kерівник ліцензіата (юридична
особа) або ліцензіат фізична особа — підприємець, або їх уповноважені
представники мають право письмово надати пояснення та викласти
зауваження щодо результатів перевірки, ці документи є невід’ємною
частиною акта, про що робиться відповідний запис (пункт 5.4 Порядку).
Згідно із пунктом 5.7 Порядку орган контролю в разі виявлення
під час перевірки ліцензіата порушень не пізніше десяти робочих
днів від дати складання акта перевірки додержання суб’єктом господарювання
Ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень Ліцензійних
умов і в триденний строк вручає його під підпис або надсилає ліцензіату
листом з поштовим повідомленням. Ліцензіат, який одержав розпорядження
про усунення порушень Ліцензійних умов, зобов’язаний у встановлений
у розпорядженні термін усунути порушення та подати в письмовій
формі органу контролю, який видав розпорядження, інформацію про
усунення порушень (пункт 5.8 Порядку).
Термін для усунення порушень Ліцензійних умов установлюється органом
контролю не менше десяти, але не більше тридцяти календарних днів,
починаючи з дня отримання ліцензіатом розпорядження про усунення
порушень Ліцензійних умов. У разі неподання ліцензіатом до органу
контролю протягом строку, зазначеного в розпорядженні про усунення
Ліцензійних умов, інформації про усунення порушень проводиться
позапланова перевірка додержання ліцензіатом Ліцензійних умов.
Kрім цього, пунктом 6.1 Порядку визначено підстави для анулювання
ліцензії, до яких віднесено:
— заяву ліцензіата про анулювання ліцензії;
— рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
— нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи
— суб’єкта підприємницької діяльності;
— акт про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов;
— акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих
суб’єктом господарювання для отримання ліцензії;
— акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій
юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
— акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення
про зміну даних, зазначених у документах, що додаються до заяви
про видачу ліцензії;
— акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних
умов;
— неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов,
установлених для певного виду господарської діяльності;
— акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органами контролю.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 7.3 Порядку, рішення
про анулювання ліцензії може бути оскаржене в судовому порядку.
|
