|
Протягом останнього часу збільшилася кількість звернень платників
податків, які надходять до ДПАУ і в яких СПД оскаржують правомірність
формування та направлення регіональними органами ДПС податкових
вимог на фінансові (штрафні) санкції за порушення застосування
РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
При цьому окремі платники податків оскаржували зазначені податкові
вимоги у судових інстанціях усіх рівнів та отримували ухвали про
задоволення вимог заявників щодо скасування таких податкових вимог.
З метою недопущення в подальшому подібних ситуацій, за яких судами
приймаються ухвали не на користь ДПС, ДПАУ надає таке роз’яснення.
Закон України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг» (в редакції Закону України від 01.06.2000 № 1776-III
(далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Kонтроль за сплатою платежів відповідно до наведеного вище Закону
та нарахування штрафних (фінансових санкцій) покладено на органи
ДПС, але водночас цей закон не є нормативним актом з питань
оподаткування.
За порушення вимог цього Закону до СПД, які здійснюють розрахункові
операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів
ДПС України застосовуються фінсанкції, визначені ст. 17–24 Закону
№ 265.
Відповідно до ст. 25 Закону № 265 суми фінсанкцій, які визначені
ст. 17–24 цього Закону, підлягають перерахуванню СПД до Держбюджету
України в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України
рішення про застосування таких фінсанкцій.
Порядок складання, надсилання (вручення) суб’єктам господарювання
податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових)
санкцій, та їх обліку в податкових органах визначено наказом ДПАУ
від 21.06.01 № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами
державної податкової служби України податкових повідомлень платникам
податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»,
зареєстрованим в Мін’юсті України 06.07.01 за № 567/5758 (далі
– наказ ДПА України № 253).
Наказом ДПАУ від 10.08.05 № 328, який зареєстровано в Мін’юсті
України 25.08.05 за № 923/11203, затверджено форму рішення про
застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону
№ 265 (додаток 8 форма «С») та внесено відповідні зміни до наказу
ДПАУ № 253.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III
«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) штрафна
санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків
від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних
санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням
ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами ДПС за порушення
вимог Закону № 265, не є податковими зобов’язаннями у визначенні
Закону № 2181, тому норми Закону № 2181 не поширюються на зазначені
штрафні санкції.
У разі несплати такі штрафні санкції не можуть набувати статусу
податкового боргу, а також не може застосовуватися порядок їх
стягнення, передбачений Законом № 2181.
З огляду на вищевикладене, формування та направлення суб’єктам
господарювання податкових вимог на сплату штрафних (фінансових)
санкцій, нарахованих органами ДПС за порушення застосування РРО
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є безпідставними.
Одночасно зазначаємо, що стягнення несвоєчасно сплачених платниками
податків штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення
Закону № 265, здійснюється виключно у судовому порядку.
|
