|
Міська лікарня використовує воду для власних потреб та санітарно-гігієнічних
цілей, в тому числі має пральню на якій здійснює прання лікарняної
білизни, також надає медичні платні послуги, окремих лічильників
для виміру об’єму використаної води для платних послуг не має.
Чи є така установа платником збору за спеціальне використання
водних ресурсів?
Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України
від 6 червня 1995 року № 231/95-ВР із змінами і доповненнями спеціальне
водокористування є платним.
Згідно із ст. 43 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII
«Про охорону навколишнього природного середовища» із змінами та
доповненнями збір за спеціальне використання природних ресурсів
встановлюється на основі нормативів збору і лімітів їх використання.
Відповідно до п. 3 Порядку справляння збору за спеціальне використання
водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики
і водного транспорту, затвердженого постановою Kабінету Міністрів
України від 16 серпня 1999 року № 1494 із змінами та доповненнями
(далі — Порядок), платниками збору є підприємства, установи та
організації незалежно від форми власності, а також громадяни —
суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси.
Kрім того, п. 4.8 Інструкції про порядок обчислення і справляння
збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування
водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої
спільним наказом Мінфіну України, ДПА України, Мінекономіки України,
Мінекобезпеки України від 01.10.99
№ 231/539/118/219 із змінами та доповненнями, (далі — Інструкція
№ 231), встановлено, що збір за використання водних ресурсів не
справляється, зокрема за воду, що використовується виключно для
задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств,
установ, організацій і суб’єктів підприємницької діяльності.
Листом Державного комітету України по водному господарству від
10.12.07 № 4427/2/11-07 було надано роз’яснення стосовно тлумачення
терміна «Питні та санітарно-гігієнічні потреби», у якому було
зазначено, що поняття «Питні та санітарно-гігієнічні потреби»
— це використання води для пиття, побутових цілей для забезпечення
оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини (використання
для особистої гігієни, користування туалетом, для підтримання
порядку у приміщеннях тощо).
Тобто якщо бюджетне підприємство, установа чи організація використовує
воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб
(використовує воду для особистого споживання працівниками, а також
у санвузлах, рукомийниках, душових кабінах та для забезпечення
відповідного санітарно-гігієнічного стану приміщень та робочих
місць працівників), то збір за спеціальне використання водних
ресурсів не справляється.
Разом з тим, п. 4.5 Інструкції № 231 встановлено, що при використанні
водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб
об’єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального
господарства (за винятком обсягу води, переданої населенню), підсобного
сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб,
збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду з урахуванням
обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Таким чином, якщо міська лікарня, використовує воду одночасно
для задоволення власних потреб, санітарно-гігієнічних цілей, для
прання лікарняної білизни на власній пральні, а також використовує
воду для надання платних послуг, то збір за спеціальне використання
водних ресурсів здійснюється на загальних підставах за всю фактично
використану воду, з урахуванням обсягу втрат води у системах водопостачання.
Хто є платником збору за геологорозвідувальні
роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у разі укладання
договору суб’єктом господарювання на видобування підземної води
з іншим підприємством, що має на балансі артезіанську свердловину?
Чи є суб’єкт господарювання, який отримав
спеціальний дозвіл на користування надрами, при видобуванні вуглеводневої
сировини, платником рентної плати за нафту, природний газ і газовий
конденсат, платежів за користування надрами та збору за геологорозвідувальні
роботи?
Відповідно яких даних, застосовується коефіцієнт
рентабельності гірничовидобувного підприємства, з метою обчислення
зобов’язань платежів за користування надрами для видобування корисних
копалин?
Чи передбачені законодавством норми, щодо
звільнення від плати за користування надрами у 2008 році?
|
