>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 12, 19.03.2007)

Чи передбачається внесення змін в проведення апеляційних процедур при оскарженні рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження?

На сьогодні Законом «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено багаторівневу систему адміністративного оскарження. Така система призводить до затримання надходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів. Фахівцями ДПА України підготовлено законопроект про внесення змін до ст. 5 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено впровадження єдиного рівня адміністративного оскарження рішень органу ОДПС.

Які напрями вдосконалення податкового законодавства та процесів адміністрування податків передбачаються у зв’язку з проведенням модернізації податкової служби?

З метою законодавчого забезпечення процесів впровадження Проекту модернізації державної податкової служби України передбачається внесення змін до Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про систему оподаткування», «Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Так, проектом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», розробленим Державною податковою адміністрацією України, передбачено зміни, які спрямовані на створення ефективної системи приймання та обробки податкової звітності, зокрема:
— стандартизація форм податкових декларацій;
— безоплатне забезпечення платників податків формами податкових декларацій;
— запровадження однорівневої процедури проведення апеляційного оскарження рішень контролюючих органів на рівні регіональних державних податкових адміністрацій;
— внесення змін до порядку надання розстрочення податкових зобов’язань та податкового боргу;
— запровадження нового порядку нарахування пені.
Прийняття зазначених законопроектів дозволить удосконалити процес адміністрування податків та забезпечити надання максимально якісних послуг платникам податків та сприятиме збільшенню надходжень платежів до бюджетів всіх рівнів.
Слід зазначити, що ці зміни знайшли відображення в проекті Податкового кодексу України, який планується винести на розгляд Верховної Ради України найближчим часом.

Програмне забезпечення формування бухгалтерської та податкової звітності коштує недешево. Де брати гроші на нього?

Державною податковою адміністрацією України розроблено програмне забезпечення для платників податків по формуванню та передачі до органів ДПС податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді. Дане програмне забезпечення можна безкоштовно отримати в державній податковій інспекції за місцем реєстрації, а також скачати з веб-сайту ДПА України за адресою http://www.sta.gov.ua/documents/opz_install.zip.

Чи вважається звітність, подана на дискеті без ЕЦП, звітністю поданою в електронному вигляді?

Це питання є актуальним не стільки для платників податків, скільки для внутрішнього контролю в органах податкової служби. Податкова звітність в органах ДПС вважається поданою в електронному вигляді, якщо вона сформована у затвердженому ДПА України форматі (наказ ДПА України від 03.05.06 № 242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків») із застосуванням електронного цифрового підпису. Яким чином її було подано (на дискеті або засобами телекомунікаційного зв’язку) не важливо.

В договорі, щодо передачі звітності в електронному вигляді визначено, що датою приймання звітності є дата отриманого повідомлення про прийняття ДПА. Що заважає змінити системну дату комп’ютера, перенести дату за межу терміну здачі звітності?

Основні принципи та процедури щодо подання податкової звітності в електронному вигляді збігаються із поданням звітності на паперових носіях. Для того, щоб податкова звітність в електронному вигляді вважалась поданою вчасно, вона має бути надіслана не пізніше встановленого терміну подачі звітності в паперовому вигляді. Звітність, що була отримана ДПІ пізніше граничного терміну в паперовому або електронному вигляді, вважається поданою з порушенням терміну.
Зауважимо, що функціонування системи приймання податкової звітності в електронному вигляді побудовано з використанням електронного цифрового підпису, тобто існує тісна взаємодія з акредитованими центрами сертифікації ключів. Одне із завдань центрів – надання послуги точного часу. Разом із використанням ЕЦП така послуга дає можливість формувати повідомлення (квитанції), що надсилаються до платника податків в процесі надання ним податкової звітності в електронному вигляді, з додаванням точного часу формування відповіді. Враховуючи те, що на повідомлення накладається ЕЦП, такі квитанції також мають юридичний статус документа, який підтверджує отримання інформації від платника податків. Нормативно це питання закріплено «Порядком засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу» — Постанова KМУ від 26 травня 2004 року № 680.
Відповідно, зміна часу як на комп’ютері користувача, так і на комп’ютерах системи прийняття та обробки податкової звітності в електронному вигляді не призведе до спотворювання часу подачі звітності.

Які пріоритетні напрями реформування податку на додану вартість передбачено Kонцепцією реформування податкової системи України?

В Kонцепції реформування податкової системи України, схваленої розпорядженням Kабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 року № 56-р, передбачено реформування податку на додану вартість шляхом:
створення необхідних передумов для запровадження податкової звітності в розрізі контрагентів в електронному вигляді;
застосування нульової ставки податку виключно при здійсненні експортних операцій та недопущення її застосування при здійсненні операцій на митній території України;
встановлення різних термінів відшкодування податку на додану вартість для операцій, що здійснюються на митній території України та для операцій з експорту товарів, для платників, мають значні інвестиційні витрати та провадять діяльність, пов’язану із сезонною закупівлею товарів;
тимчасового впровадження спрощеного порядку відшкодування податку на додану вартість у строк не більш як 40 днів для платників податків, які відповідають критеріям «сумлінного платника»;
удосконалення механізму оподаткування сільськогосподарських підприємств;
поетапного зниження ставки податку на додану вартість;
апробації механізму здійснення розрахунків з податку на додану вартість через «спеціальні рахунки».

Що зроблено Державною податковою адміністрацією України з метою впорядкування плати за землю?

З метою забезпечення збільшення доходів у бюджетах місцевого самоврядування, а також проведення податкової реформи, зокрема, в частині зниження податкового тиску, запровадження прозорих механізмів адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) та стосовно удосконалення законодавства з адміністрування плати за землю шляхом внесення змін та доповнень до Закону України «Про плату за землю» Державною податковою адміністрацією України розроблено проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про плату за землю».
Необхідність прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про плату за землю» пов’язана із наявними на сьогодні проблемами у системі адміністрування земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (плати за землю), що негативно впливають на стан надходжень цієї плати до бюджету і можуть бути усунені лише шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю».
Найбільш суттєвими з цих проблем є:
врегулювання проблеми плати за землю при переході права власності на будівлю і споруду (щодо термінів сплати новим власником податку за землю);
з метою уникнення різнотлумачення щодо оподаткування земельних ділянок, наданих залізницям та гірничодобувним підприємствам, врегулювання проблеми сплати ними земельного податку – у межах смуг відведення та розробки корисних копалин;
приведення у відповідність до законів України про Державний бюджет України в частині сплати земельного податку вітчизняними закладами культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, а також фізичної культури та спорту та за земельні ділянки, зайняті спортивними базами олімпійської та паралімпійської підготовки;
врегулювання питання сплати земельного податку за земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення за межами населених пунктів, переданих у власність або наданих в користування (щодо приведення у відповідність до норм Земельного кодексу);
передбачення ставок земельного податку, як у межах населених пунктів так і за їх межами для земель лісового фонду (щодо встановлення ставки оподаткування для таких земель);
передбачення врахування платниками земельного податку при розрахунку сум цього податку зміни коефіцієнта функціонального використання при наданні будівель, споруд в оренду іншим суб’єктам господарювання;
врегулювання питання сплати земельного податку за землі дорожнього господарства (щодо скасування пільги та обмеження розмірів земельних ділянок за які плата не справляється);
приведення у відповідність до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та цільовими фондами» щодо строків визначення зобов’язань.
На даний час проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про плату за землю» опрацьовується із заінтересованими міністерствами та відомствами.
Прийняття такого проекту дозволить удосконалити адміністрування плати за землю та упорядкувати пільги по цій платі, що забезпечить отримання додаткових надходжень до місцевих бюджетів у сумі понад 54,8 млн гривень.
Разом з тим, слід зазначити, що норми викладені у проекті Закону знайшли своє відображення у проекті Податкового кодексу України, який розробляється Міністерством фінансів України та Державною податковою адміністрацією України за дорученням Kабінету Міністрів України і прийняття якого сприятиме збалансованості відповідних місцевих бюджетів.

Чи передбачається зменшення податкового навантаження на прибуток підприємств?

Так. Передбачається зменшення податкового навантаження на прибуток підприємств шляхом забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів через використання принципу «прискореної амортизації» для виробничих активів при запровадженні новітніх енергозберігаючих та інших інноваційних технологій.

Які заходи передбачені по відновленню пільгового режиму оподаткування для суб’єктів, що здійснюють діяльність у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку та технопарках?

Щодо спеціальних режимів оподаткування СЕЗ, ТПР та технопарків то до проекту Податкового кодексу будуть включені розділи та статті з питання застосування спеціальних режимів оподаткування у спеціальних (вільних) економічних зонах, територіях пріоритетного розвитку та технологічних парках, у яких передбачається таке.
Зокрема, суб‘єктам господарювання, що впроваджують інвестиційні проекти у СЕЗ, буде надаватися державна підтримка шляхом надання безвідсоткового інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємства строком на два роки.
З метою стимулювання розвитку депресивних територій для суб‘єктів господарювання, що впроваджують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку пропонується запровадити спеціальний режим оподаткування прибутку підприємств, шляхом надання податкової пільги у розмірі 50% суми нарахованого податку на прибуток протягом п‘яти років з моменту отримання першого прибутку.
Для реалізації проектів технологічних парків технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам, що виконують проекти технологічних парків, у відповідності з діючим податковим законодавством передбачено надання податкових преференцій. Зокрема, суми податку на прибуток підприємства, отриманого від впровадження проектів технологічних парків, нараховані згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», технологічні парки не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки та використовують виключно на інноваційну діяльність.

Повністю статтю читайте на шпальтах нашої газети.

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам