>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

На запитання відповідає Володимир ГОРОХОВ, начальник відділу адміністрування ресурсних та неподаткових платежів Департаменту податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) ДПА України.
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 12, 19.03.2007)

Чи є платником збору за спеціальне водокористування ветлікарня (що знаходиться у приміщенні комунальної власності району)?

Законом України «Про систему оподаткування» (пп. 13 п. 1 ст. 14) до загальнодержавних податків і зборів віднесено збір за спеціальне використання природних ресурсів. Одною із складових збору за спеціальне використання природних ресурсів є збір за спеціальне водокористування.
Згідно зі статтею 43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» нормативи збору за використання природних ресурсів, а також порядок його стягнення встановлюються Kабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об’єктів та за скидання забруднюючих речовин. Розмір збору за використання води визначається на основі нормативів збору, фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів використання води (ст. 30 Водного кодексу).
Статтею 48 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до статті 49 Водного кодексу спеціальне водокористування є платним.
Згідно зі статтею 14 Водного кодексу до компетенції Kабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить встановлення нормативів збору за спеціальне водокористування і порядку його справляння.
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 30 листопада 2006 року № 398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» (далі – Закон № 398-V) з 1 січня 2007 року запроваджені нові нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод, використання води для потреб гідроенергетики, використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкового, службово-допоміжного і буксирного флотів) та використання поверхневих та підземних вод для потреб рибництва згідно з додатком № 2 до цього Закону, який є його невід’ємною частиною (пп. 6 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення»), які будуть враховуватися при обчисленні сум збору за квартал, півріччя, 9 місяців і 2007 рік.
Разом з цим пп. 9 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 398-V зупиняється дія п. 8 ст. 14 Водного кодексу України в частині встановлення Kабінетом Міністрів України нормативів збору за спеціальне водокористування, крім встановлення нормативів збору, які справляються за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Відповідно до Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Kабінету Міністрів України від 16.08.99 № 1494 (далі— Порядок), збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об’єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та отримана із змішаного джерела, а також від інших водокористувачів та за скидання в них зворотних вод.
Відповідно до пункту 3 Порядку та пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.99 № 231/539/118/219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.99 за № 711/400 (із змінами та доповненнями, далі — Інструкція № 231), платниками збору є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, мають відповідно дозволи на спеціальне водокористування або договори на поставку води. Водокористувачам у встановленому порядку затверджуються ліміти використання водних ресурсів.
Відповідно до пункту 5 Порядку та пункту 4.1 Інструкції № 231 об’єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (за винятком обсягу води, переданої населенню) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. При нарахуванні збору за спеціальне використання водних ресурсів враховується фактичний обсяг використаної води та норматив збору.
Згідно з пунктом 4.5 Інструкції № 231 при використанні водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб об’єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води, переданої населенню), підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності (п. 4.8 Інструкції № 231).
Таким чином, якщо до складу ветлікарні входять відділення стаціонару, поліклініка, станція швидкої медичної допомоги тощо і заклад в своїй діяльності використовує воду, як для питних і санітарно-гігієнічних потреб так і для господарсько-побутових, лікувальних, та інших потреб, то ветлікарня сплачує збір за спеціальне водокористування на загальних підставах.

Також на шпальтах нашої газети розміщена відповідь на таке запитання:

Чи звільняються від сплати збору за спеціальне водокористування військові частини, установи та організації Збройних сил України?

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам