>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

На запитання відповідає Віктор ФІНАШKО, головний державний податковий ревізор-інспектор відділу методології місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів Департаменту податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) ДПА України.
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 20, 21.05.2007)

Суб’єктом підприємницької діяльності придбано частину будівлі житлового фонду, яку за належним дозволом органів місцевої влади переобладнано під крамницю. Чи потрібно у даному випадку при оформленні земельної ділянки розробляти проект відведення, та яким чином потрібно сплачувати податок за землю, при умові, якщо земельна ділянка може бути надана не у власність, а на умовах оренди?

Статтею 125 Земельного кодексу визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа (державного акта), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Тобто з огляду на вимоги чинного законодавства на підставі рішення місцевої ради, відповідна частина земельної ділянки може бути передана у власність на підставі цивільно-правової угоди (шляхом викупу земельної ділянки під такою будівлею, див. ст. 120, 131, 132 Земельного кодексу) або надана в оренду.
Власники земельних ділянок і землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням (ст. 91 та 96 Земельного кодексу).
Відповідно до статті 2 Закону № 2535-ХII плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, – договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13 Закону № 2535-ХII).
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону № 161-ХIV).
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону № 161-ХIV).
Порядок укладення договору оренди землі встановлено статтею 16 Закону № 161-ХIV. Зокрема, частиною четвертою та п’ятою цієї статті визначено, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.
Оскільки у зазначеному випадку змінюється цільове призначення земельної ділянки і межі відповідної частини земельної ділянки не встановлені, то оформлення земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення.
Невід’ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду.
Зважаючи на викладене, після надання земельної ділянки у власність або користування (на умовах оренди) суб’єкту господарювання, який викупив будівлю або її частину (на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування за проектом відведення цієї земельної ділянки та включення її до державного земельного кадастру), такий суб’єкт як землекористувач з цього моменту зобов’язаний сплачувати земельний податок, а після набрання чинності договором оренди земельної ділянки – орендну плату до бюджету відповідного органу місцевого самоврядування.
При цьому слід мати на увазі, що відсутність документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою не може бути підставою для несплати земельного податку, оскільки використання землі в Україні є платним.

Також на шпальтах нашої газети розмищені відповіді на наступні запитання:

Якими нормативними документами слід керуватися при вилученні земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, а також при оподаткуванні вилучених (викуплених) земель при умові надання їх суб’єктам господарювання?

Землями промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Чи можуть надаватися земельні ділянки під будівництво для такої категорії земель із земель сільськогосподарського призначення та за якими ставками їх слід оподатковувати?

Суб’єкт господарювання до придбаної ним будівлі, добудував ще декілька приміщень для здійснення підприємницької діяльності з істотними порушеннями будівельних норм і правил, а також без належного дозволу та належно затвердженого на це проекту (за рішенням селищної ради земельна ділянка під зазначеними об’єктами надана на умовах оренди). Чи буде вважатися це самочинним будівництвом, та на яких умовах повинно здійснюватися оподаткування землі?

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам