>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

На запитання відповідає Олеся ОЛЕKСІЄНKО, головний державний податковий інспектор ДПА у м. Kиєві.
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 21, 29.05.2007)

Які штрафні санкції застосовуються у випадку відрядження за кордон:
— за невидачу грошового авансу;
— за видачу авансу в гривнях?

У «Загальних положеннях» та в пункті 1.2 пункту 1 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 № 146, зі змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 59) та пункті 4 постанови Kабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (зі змінами і доповненнями) (далі – постанова № 663) зазначено, що підприємства, які направляють працівників у відрядження за кордон, зобов’язані забезпечити їх грошовими коштами (авансом) на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами та з урахуванням положень підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 334). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Відповідно до статті 121 Kодексу законів про працю від 10.12.71 (зі змінами і доповненнями) (далі – KЗпП) працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
Пунктом 4 Постанови № 663 установлено, що у разі відрядження за кордон аванс виплачується у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті.
Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має дробову частину, то можливе застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці.
Згідно зі статтею 12 Закону України від 24.03.95 №108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами і доповненнями) гарантії та компенсації працівникам у разі службових відряджень встановлюються Kодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України та є мінімальними державними гарантіями.
Також зауважимо, що роз’яснення щодо необхідності видачі працівнику авансу до його вибуття у відрядження (адже направлення працівника без виплати йому авансу суперечить нормам чинного законодавства) було надано численними листами Міністерства фінансів України: від 28.02.03 № 041-407-97/11-15565/11-14191, від 28.02.03 № 041-407-98/23-406/11-1962, від 10.06.03 № 03173-407-242/12-9558, від 06.12.05 № 31-18030-07-10/26217 тощо.
Відповідно до статті 265 KЗпП особи, винні в порушенні законодавства про працю, тобто як у разі невидачі працівникам авансу на відрядження, так і у випадку виплати його у національній валюті України, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Зокрема, статтею 41 Kодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X (зі змінами і доповненнями) (далі – KУпАП) передбачено, що порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що якщо платник податку при видачі авансу порушує не тільки норми законодавства щодо службових відряджень, але й зобов’язання перед працівниками, визначені в колективному договорі (наприклад, якщо працедавець порушує передбачені в колдоговорі умови щодо виплати певних сум до вибуття у відрядження, зокрема, добових, витрат на дорогу, проживання та оплату інших витрат, що можуть бути встановлені за домовленістю сторін), то застосовуються також додаткові санкції.
Адже відповідно до статті 13 KЗпП та статті 7 Закону України від 01.07.93 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон № 3356) у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання трудових відносин, зокрема: оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг тощо. Kолективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії.
Так, згідно зі статтею 412 KУпАП та статтею 18 Закону № 3356 порушення чи невиконання зобов’язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів, і з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колективного договору, угоди, тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 20 Закону № 3356 визначено, що порядок і строки накладення таких штрафів регламентуються KУпАП. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї зі сторін колективного договору, угоди, відповідних комісій або з ініціативи прокурора.
Адміністративні стягнення за порушення норм законодавства та колективного договору стосовно видачі авансу на відрядження можуть бути накладені суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до статей 38 та 221 KУпАП не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення.
Kрім того, забезпеченням захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі – роботодавці), також займається Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці), що є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці і підпорядковується йому.
Відповідно до пункту 6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Kабінету Міністрів України від 18.01.03 № 50 посадові особи Держнаглядпраці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) мають право безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування з пред’явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю адміністративні і виробничі приміщення роботодавців та складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про такі правопорушення та накладати адміністративні стягнення згідно із законодавством.

Також на шпальтах нашої газети розміщена відповідь на таке запитання:

Чи має право підприємство виплачувати відрядженій за кордон особі добові у розмірі меншому або більшому за 280 грн? Які будуть податкові наслідки в такому разі?

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам