>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

На запитання відповідає Віктор ФІНАШKО, головний державний податковий ревізор-інспектор відділу методології місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів Департаменту податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) ДПА України.
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 22, 04.06.2007)

Підприємство – платник фіксованого сільськогосподарського податку має у користуванні землі сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища). Kрім цього, підприємством орендуються у власників майнових паїв господарські будівлі. Чи можуть включатися до розрахунку суми ФСП площі під такими об’єктами підприємством і яким чином провадиться за них сплата?

Оскільки, зокрема, об’єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) згідно із вимогами Закону України від 17.12.98 № 320-ХIV «Про фіксований сільськогосподарський податок» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 320-ХIV) є площа сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища), передані сільськогосподарському товаровиробнику у власність або надані йому у користування, в тому числі на умовах оренди, то до розрахунку суми ФСП можуть включатися лише площі сільськогосподарських угідь.
Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Kабінетом Міністрів України, в таких розмірах, зокрема:
для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,15;
для багаторічних насаджень – 0,09.
Зважаючи на те, що земельний податок включено до складу податків і зборів, що сплачуються в рахунок ФСП (стаття 1 Закону № 320-ХIV), і відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону зупинено дію Закону України «Про плату за землю» для сільськогосподарських товаровиробників-платників ФСП, то земельні ділянки під господарськими будівлями не можуть бути включені до розрахунку суми ФСП.
Тобто земельні ділянки, на яких знаходяться господарські будівлі – такі земельні ділянки знаходяться під майном, яке згідно з законодавством належить до майнових паїв.
Відповідно до Указу Президента України від 03.12.99 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» було запроваджено обов’язкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формі.
Kрім того, запроваджено спрощений порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування.
Порядок розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.01 № 62, зареєстрованим в Мін’юсті України 04.04.01 за № 305/5496. Пунктом 3 цього наказу зобов’язано Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Kрим, головні управління сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій використовувати затверджений Порядок при організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки.
Отже, підприємство – платник фіксованого сільськогосподарського податку сплачує фіксований сільськогосподарський податок за сільськогосподарські угіддя (за вищезазначеними ставками), а також орендну плату за земельні ділянки під господарськими будівлями, орендодавцями яких є власники майнових паїв і лише за умови їх оренди.
Договір на оренду землі є підставою для сплати орендної плати за землю.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).
Оскільки на сільськогосподарського товаровиробника – платника ФСП, не розповсюджується норма Закону України від 03.07.92 № 2535-ХII «Про плату за землю» (у редакції Закону України від 19.09.96 № 378/96-ВР зі змінами та доповненнями, далі – Закон
№ 2535-ХII)», в частині сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких знаходяться господарські будівлі, то він не є платником земельного податку, але за умови, що ці об’єкти знаходиться на його балансі.

Також на шпальтах нашої газети розміщені відповіді на наступні запитання:

Підприємство-платник фіксованого сільськогосподарського податку у 2006 році було зареєстровано в районній податковій інспекції однієї області, а земельні ділянки підприємством у цьому ж році використовувалися на умовах оренди на території іншої області. Чи може таке підприємство бути платником ФСП у 2007 році, якщо орендовані ним землі і надалі будуть розташовані не за місцем реєстрації підприємства?

Платники фіксованого сільськогосподарського податку та об’єкти оподаткування визначаються відповідно до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок». Положенням про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку визначено яким чином орендовані площі земельних ділянок можуть включатися до розрахунку сплати фіксованого сільськогосподарського податку орендаря. За яких умов можуть включатися до розрахунку ФСП площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться в суборенді?

Законом України «Про плату за землю» встановлено, що не справляється плата за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також звільняються від сплати земельного податку новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах — п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність. Чи будуть поширюватися на фермерське господарство-платника фіксованого сільськогосподарського податку такі норми?

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам