>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

Консультує Тетяна ЮРЧЕНKО, провідний спеціаліст відділу цивільного законодавства та реформування відносин власності Департаменту цивільного законодавства та підприємництва Міністерства юстиції України.
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 24-25, 18.06.2007)

На сьогоднішній день є дуже актуальними питання, які стосуються прийняття спадщини та процедури її оформлення. До Міністерства юстиції надходять численні звернення громадян, у яких останні все частіше і частіше бажають отримати відповіді на питання, що стосуються реалізації їх спадкових прав. Така зацікавленість громадян є важливою, адже дійсно, особи, які мають право бути спадкоємцями та бажають прийняти спадщину повинні бути юридично обізнаними, знати та дотримуватися норм чинного законодавства, що регулює коло порушених питань. У зв’язку з цим хотілося б якомога ширше висвітлити порушену тему, охопивши, зокрема, такі сфери як порядок та строки прийняття спадщини, її нотаріальне оформлення, державна реєстрація, а також оподаткування спадщини.
В першу чергу хотілося б наголосити на тому, що основним нормативно-правовим актом, що містить загальні положення про спадкове право є Цивільний кодекс України. Також, спадкові питання регулюються, зокрема, Законом України «Про нотаріат» та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882.
Враховуючи положення цих нормативно-правових актів слід зазначити, що прийняття спадщини залежить виключно від волі спадкоємця. Спадкоємець за заповітом чи за законом завжди має вибір і на власний розсуд вирішує приймати йому спадщину чи ні.
У випадку прийняття спадщини слід враховувати, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням. Так, не можна прийняти лише якусь частину майна, що входить до складу спадщини, а від іншої частини відмовитися взагалі чи прийняти її під якоюсь умовою. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
У разі відмови спадкоємця від прийняття спадщини, хотілося б наголосити на тому, що останній має право відмовитися від спадщини взагалі або зробити це на користь інших осіб.

Повністю статтю читайте на шпальтах нашої газети.

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам