>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

Віктор ФІНАШKО,
головний державний податковий ревізор-інспектор відділу методології місцевих, ресурсних,
рентних та неподаткових платежів Департаменту податку на прибуток
та інших податків і зборів (обов’язкових платежів)
ДПА України
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 35 (618) 03 вересня 2007)

До земель транспорту належать, зокрема, землі, надані підприємствам, установам та організаціям автомобільного транспорту і дорожнього господарства. Які саме об’єкти відносяться для такої категорії, яким чином здійснюється їх оподаткування і чи існують пільги зі сплати земельного податку за земельні ділянки, надані організаціям автомобільного транспорту і дорожнього господарства згідно із вимогами діючого законодавства України?

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, статтею 71 якого визначено, що до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об’єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об’єкти служби дорожнього сервісу;
в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;
г) захисні насадження.
Справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону № 2535-ХII, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги щодо земельного податку, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння цього податку.
Податок за земельні ділянки, надані для підприємств транспорту (у межах населених пунктів) справляється згідно із статтею 7 Закону № 2535-ХII, а за межами населених пунктів відповідно до статті 8 Закону № 2535-ХII.
Щодо пільг зі сплати земельного податку для організацій автомобільного транспорту і дорожнього господарства, то слід зазначити, що статтею 12 Закону № 2535-ХII визначено коло платників, які звільняються від сплати земельного податку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 Закону № 2535-ХII від земельного податку звільняються, зокрема, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету.
Частиною другою статті 12 Закону
№ 2535-ХII встановлено, що земельний податок, зокрема, не справляється за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування.
Kрім того, Верховна Рада Автономної Республіки Kрим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до їх бюджетів.
Зважаючи на викладене, підприємства, установи та організації, які не підпадають під вимоги статті 12 Закону
№ 2535-ХII, тобто не користуються пільгами, сплачують земельний податок у встановлених розмірах на загальних підставах.

Підприємству торфовидобувної промисловості, яке займається видобуванням корисних копалин відкритим способом і, зокрема, торфу, надано в користування земельну ділянку для ведення торфорозробок. За яку площу потрібно сплачувати земельний податок під торфородовищами – за всю землю виділену підприємству, чи тільки за ту ділянку, яка безпосередньо використовується в технологічному процесі добування торфу?

Якщо земельна ділянка, надана підприємству – сільгосптоваровиробнику, хімічно забруднена (забруднення в результаті техногенної аварії) i обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів та якості продукції, цьому підприємству, надано висновок про штучне хімічне забруднення грунтів, то чи достатньо такого висновку на отримання пільги зі сплати земельного податку, встановленої діючим законодавством, як земель на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства?

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам