>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

Підготувала, Галина ШАРАПОВА,
головний спеціаліст Департаменту державного
соціального захисту населення Мінпраці України.
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 37 (620), 17 вересня 2007)

Допомога на дітей одиноким матерям
Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (із змінами та доповненнями) передбачено допомогу на дітей одиноким матерям.
Право на таку допомогу мають одинокі матері, одинокі усиновителі (вдови, вдівці), матір (батько) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами до органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку.
З 1 січня 2007 року внесені зміни до зазначеного закону, якими передбачено умову, при якій продовжується виплата допомоги, а саме, збільшення вікового цензу дитини. Тепер допомога призначається одиноким матерям, у яких діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Для продовження виплати допомоги необхідно надати органу праці та соціального захисту населення довідку навчального закладу, якою підтверджується факт навчання дитини.
У зв’язку з цим виникають ситуації, коли за продовження виплати допомоги на дітей одиноким матерям жінки звертались у травні поточного року, при цьому дітям виповнилось 18 років до 1 січня 2007 року і діти навчались з вересня 2006 року по червень 2007 року. У такому випадку потрібно визначити, з якого часу мати-одиночка має право на допомогу: 1) з 01.01.07 або 2) з 01.05.07.
Відповідно до пункту 36 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою Kабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).
На дітей віком від 18 до 23 років виплата допомоги продовжується на підставі довідки навчального закладу — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, (пункт 35 вищезгаданого Порядку).
Враховуючи зазначене, у наведеному випадку органи праці та соціального захисту населення повинні з 01.01.07 (з часу набуття чинності норми Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми») продовжити виплату допомоги на підставі довідки з навчального закладу за весь період навчання дитини (віком від 18 до 23 років).
Kрім цього, для вдів та вдівців існує умова при визначенні права на таку допомогу: вона надається, якщо особа, яка звертається за допомогою, не одержує на дітей пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу.
Виникає питання, чи мають право на допомогу на дітей одиноким матерям вдови, які відмовились отримувати на дітей в органах Пенсійного фонду пенсію у разі втрати годувальника і звернулись до органів праці та соціального захисту населення за такою допомогою, оскільки розмір допомоги перевищує розмір пенсії?
Відповідно до пункту 33 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою Kабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Враховуючи зазначене, якщо на час звернення за допомогою вдова не отримує на дитину пенсію в разі втрати годувальника, вона має право на отримання допомоги як одинока матір.
При цьому, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги (зокрема, призначення їм пенсії по втраті годувальника), одержувачі зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення (пункт 46 вищезгаданого Порядку).

Допомога при народженні дитини
В Україні соціальний захист родин з дітьми, забезпечується шляхом надання їм допомоги відповідно до Законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (від 21 листопада 1992 року № 2811-XII) та «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (від 18 січня 2001 року № 2240-III), а також іншими нормативними документами, які регулюють питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства, надання житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива тощо.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію у 2007 році статей 41 та 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та передбачено, що з 1 січня поточного року допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим у системі загальнообов’язкового соціального страхування, надається органами праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету.
З метою своєчасного призначення та виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам застрахованим та незастрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування через органи праці та соціального захисту населення 11 липня 2007 року Урядом прийнято постанову Kабінету Міністрів України № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Kабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13».
Зазначеними змінами суттєво вдосконалено механізм соціального захисту таких осіб через спрощення процедури надання відповідних видів державної допомоги.
Для призначення одноразової допомоги при народженні дитини незастраховані та застраховані особи в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування подають органам праці та соціального захисту населення лише:
1) заяву про призначення допомоги;
2) копію свідоцтва про народження дитини та довідку, видану державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразової допомоги при народженні дитини.
Усиновителі та опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
Важливим є те, що зазначена постанова надала право отримувати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, одноразову допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам — суб’єктам підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування без припинення їх підприємницької діяльності.

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам