|
У березні індекс споживчих цін становив 3,8%. Головним чином це
зумовлено прискореним зростанням цін на продукти харчування, питома
вага яких у споживчому кошику становить 52%, особливо на продукцію
АПK через скорочення її внутрішнього виробництва.
Так, у 2007 році валовий збір зернових зменшився на 15,5%, соняшку
– на 21,6%, цукрових буряків – на 23,9%, картоплі та овочів –
на 2 і 15% відповідно, виробництво молока – на 8%, а зростання
цін реалізації агропродукції становило 38%. Вагомою причиною є
і зростання висхідних цінових трендів на продукцію АПK на світових
ринках. Зокрема ціна пшениці у січні-лютому 2008 року зросла на
19,8%, за 2007 рік – у 1,9 раза.
Провідним чинником інфляційних процесів в Україні є інфляція витрат,
на формування якої впливає низка факторів. Серед них:
– зростання цін на енергетичні компоненти витрат (природний газ,
нафту);
– підвищення зарплати працівників із перевищенням темпів зростання
продуктивности праці. Реальна зарплата у січні 2008 року зросла
на 14,1%, а в 2007 році – на 12,5%, у той час як продуктивність
праці піднялась на 6,9%;
– подорожчання транспортування (ефект енергетичної компоненти
і компоненти зарплати) та мультиплікативне зростання усіх матеріальних
витрат (вторинний ефект попередніх факторів).
Також у січні-лютому істотно зріс споживчий попит населення, на
що вплинули прискорений ріст доходів (приріст реальних наявних
доходів у січні-лютому 2008 року становив 22,1%) і «підігрів»
споживчого попиту з боку банківської системи через кредитування.
Обсяги кредитування фізосіб у січні-березні поточного року зросли
на 14,4% (або на 22,4 млрд грн), а реальне зростання ВВП у січні-лютому
становило лише 5,8%.
— Якщо зростання доходів і споживання населення носить постійний
характер, то для пропозиції вітчизняної сільгосппродукції характерні
суттєві коливання, – зауважив міністр економіки Богдан Данилишин.
– На певних проміжках часу це призводить до виникнення значних
дисбалансів між обсягами попиту та пропозиції і порушення загальноекономічної
рівноваги. Водночас значну роль у формуванні інфляційних процесів
відіграють процеси конвергенції. Так, через динамічне скорочення
розриву у рівні ВВП на одну особу населення в Україні і ЄС відбувається
відповідне наближення рівнів внутрішніх цін до світових.
Зокрема на формування цього фактора впливає як відкритість економіки
України та значна конкуренція між внутрішнім і зовнішніми споживачами
сировинних продуктів і напівфабрикатів, так і збільшення притоку
імпортних товарів, що на фоні висхідних світових інфляційних трендів
і детінізації імпорту призводить до збільшення внутрішніх цін
на імпортовані товари. Важливим чинником є і прискорення інфляційних
процесів у більшості країн-сусідів та інших країнах світу.
Так, за даними статистичного бюро Eurostаt, інфляція у 15 країнах,
що входять до складу єврозони, у 2007 році становила 3,1%, порівняно
з 2,2% у 2006-му, а в березні 2008 року – 3,5% (у річному обчисленні),
що є найвищим показником за всю історію існування єдиної європейської
валюти.
Варто зазначити, що Єврокомісія станом на січень 2008 року переглянула
свої прогнози щодо інфляції в єврозоні (з 2,1 до 2,6%) у зв’язку
з різким зростанням цін на продовольчі товари і паливо. На фоні
безпосереднього зростання вартості імпортованих товарів девальвація
гривні відносно євро додатково производить до подорожчання імпортованих
з Європи товарів.
– Kрім того, суттєвим фактором прискорення динаміки цін є високі
інфляційні очікування у суспільстві, – зазначив Богдан Данилишин.
– На жаль, інфляційні настрої підігріваються політичними опонентами
через ЗМІ.
– Наразі зменшення інфляції витрат можливе лише шляхом підвищення
ефективності виробництва, що потребує докорінної модернізації
економіки із адекватними інвестиціями в економіку України, – переконаний
керівник економічного відомства. – У короткостроковому періоді
використання лише жорстких монетарних методів заради зменшення
інфляційного тиску призведе до затухання виробничної активності.
Тому в короткостроковій перспективі уряд зосереджуватиме увагу
на недопущенні необгрунтованого зростання цін (тарифів) на окремі
товари і послуги, у тому числі соціально значимі, а також проявів
недобросовісної конкуренції та зловживання монопольним становищем,
а у довгостроковій – на зменшення енерговитрат вітчизняної економіки,
її залежності від кон’юнктури світового енергоринку, розвиток
фінансових інструментів і фондового ринку, необхідних для ефективного
перерозподілу тимчасово вільних активів на активізацію інвестиційної
діяльності та модернізацію економіки.
Одночасно уряд спільно з Нацбанком проводитиме комплекс заходів
монетарного і фіскального характеру для запобігання надлишкового
зростання попиту. Передбачається також уникнення надмірного розширення
грошової пропозиції, підтримання стабільності гривні та недопущення
додаткового тиску на попит з боку бюджетних витрат.
Зокрема це досягатиметься за рахунок утримання дефіциту бюджету
на рівні 1,2 – 1,5% до ВВП, недопущення перевищення запланованого
рівня бюджетних видатків (а саме 26,1% до ВВП) і спрямування понадпланових
находжень лише на зменшення дефіциту бюджету. Kрім того, розміщення
державних цінних паперів проводитиметься на внутрішньому ринку
за чітким графіком, доведеним до всіх учасників ринку.
Богдан Данилишин зазначив, що необхідним є проведення аналізу
обгрунтованості застосування пільг із сплати податків, зборів
(обов’язкових платежів), які призводять до зменшення бюджетних
надходжень, ухилення від сплати податків, зборів для підготовки
пропозицій щодо скасування таких пільг.
Важливим у цьому плані буде зарахування на казначейський рахунок
у Нацбанку коштів від приватизації держпідприємств, що будуть
одержані понад обсяги, затверджені законом про державний бюджет
на 2008 рік, з метою використання їх для фінансування інвестпроектів
у наступних роках.
– Наразі уряд проводить цілеспрямовану роботу, аби протягом двох-трьох
місяців досягти цінової стабільності, щоб громадяни не відчували
тих скачків цін, які є зараз, – резюмував міністр економіки.
|