>>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

Консультує, Володимир ГОРОХОВ,
начальник відділу адміністрування ресурсних та неподаткових платежів Департаменту податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) ДПА України.
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 17 (652), 12 травня 2008 року)

Процедури ліцензування (видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування) певних видів підприємницької діяльності — це принципово нові процеси для України. Вперше ліцензування було введено у 1991 році із прийняття Закону України «Про підприємництво». Процеси ліцензування видів підприємницької діяльності є одним з головних процесів легалізації діяльності суб’єкта, та складовими частинами державної політики дерегуляторної реформи економіки. І від того, які умови легалізації визначить держава, залежать, в першу чергу, темпи розвитку економіки та вирішення соціальних проблем.
Сфера ліцензування регламентується багатьма законами України, постановами Кабінету Міністрів України, інструкціями і відомчими актами.
Вперше Закон України «Про підприємництво» в 1991 році визначив умови обмеження тільки 11 видів діяльності через застосування спеціальних дозволів (ліцензій). Попередньо встановлений перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, протягом 1991-1997 років було поширено до 112 видів діяльності і більше 1000 видів робіт.
У Законі України «Про внесення змін у Закон України «Про підприємництво» від 23 грудня 1997 року № 762/97-ВР, який було підготовлено Ліцензійною палатою, вперше, як захист підприємця від свавілля чиновника, установлена єдина методологія оформлення, видачі, припинення, скасування і поновлення дії ліцензій; введена відповідальність посадових осіб ліцензіарів за порушення законодавства про ліцензування; установлено єдиний перелік видів підприємництва, на право здійснення яких необхідно отримати ліцензії. Цей перелік було скорочено майже втричі (із 112 до 42 видів); впроваджено порядок проходження експертизи заявника.
Процес ліцензування видів підприємницької діяльності є складовою частиною державної політики дерегуляторної реформи. Тому проблеми ліцензування (тобто проблема легалізації діяльності суб’єкта підприємницької діяльності) набувають великого значення саме на даний час.
Система ліцензування ще далека від досконалості і потребує постійного роз’яснення, визначених положень і прийняття, у разі необхідності, нових нормативно-правових актів.
На даний час, Закон України від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі – Закон) визначає види господарської діяльності (будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт), що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. Дія цього Закону поширюється на всіх суб’єктів господарювання.

Повністю статтю читайте на шпальтах нашої газети.

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам