http://www.konsultant.kiev.ua/new1_07/08280000.html · 
Слова:  #url="www.konsultant.kiev.ua//new1_07/08280000.html*s9 
Яндекс никак не связан с авторами и содержимым страницы  

 

 >>Головна | Про нас... | Передплата | Реклама 

 

Влада і бізнес – партнери?

Лариса ДАЦЮK
(«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», № 27 (663), 14 липня 2008 року)


Відповідь на це запитання намагалися знайти учасники форуму «Влада і бізнес – партнери», який днями відбувся у Kиєві, й зібрав під дахом «Українського дому» найвище керівництво держави, представників місцевої влади та бізнесу. Усі разом вони радилися, що треба зробити, аби вітчизняне підприємництво якомога швидше почало відігравати провідну роль у розвитку приватного сектора та поступово ставало важливим чинником сталого економічного зростання країни в цілому і окремих її регіонів зокрема.

Шляхи вдосконалення законодавства про державний контроль, реформування системи технічного регулювання, основні напрямки другого етапу регуляторної реформи та взаємовідносини підприємців з органами влади на місцях стали предметом кількагодинного обговорення у чотирьох секціях. У другій половині дня відбулося спільне засідання, на яке завітали Президент України Віктор Ющенко, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк.
— Темпи реформування дозвільної системи незадовільні, — заявив глава держави, навіть не дочекавшись тих претензій, які висловили керівники секцій у своїх підсумкових виступах. — Досі не забезпечено реалізацію декларативного принципу ведення бізнесу. Не завершено й перегляд чинних документів з метою скасування тих, що є економічно необгрунтованими та недоцільними.
Президент виявив готовність підписати відповідний указ, аби припинити чинність всіх документів, що суперечать законодавству. Перегляд треба завершити за три-чотири тижні, адже ситуація в підприємницькому середовищі надто складна. Попри те, що кількість малих і середніх підприємств за останні роки зросла на 17 відсотків, сягнувши 2,4 мільйона, лише кожен десятий вітчизняний підприємець спроможний конкурувати на міжнародному ринку. Щоправда, в середині країни навіть за умови неповного використання потенціалу цього бізнесового сектора (переважає соціальна функція) він забезпечує 73 відсотки обсягу реалізованої продукції і дає роботу десяти мільйонам чоловік, тобто кожному другому працюючому українцеві.
— Однак другий рік поспіль, — зазначив Президент, — відбувається скорочення робочих місць у малому бізнесі (більше ніж на чотири відсотки за рік). Зменшується як кількість реально працюючих підприємств (на сьогодні функціонує лише 65 відсотків), так і їхня частка в загальному обсязі реалізованої продукції. Тож виходить, ми лише декларуємо, що малий і середній бізнес — один із національних пріоритетів, не підтверджуючи це реальною політикою.
У результаті таких дій в національній економіці виникають структурні проблеми, переконаний глава держави. Система державного регулювання продовжує підривати конкурентоспроможність вітчизняного виробника. Не рятують навіть досить прогресивні закони, оскільки виконавча влада часто їх ігнорує. Як приклад, Віктор Ющенко послався на Закон «Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності», який був підписаний більше року тому. Однак його ключові положення не імплементовані досі. З сорока законодавчих актів, що потребують приведення у відповідність до згаданого закону, лише чотири проекти подано до парламенту. Розібратися, чому так сталося, Президент доручив прем’єр-міністрові, а генпрокуророві — провести перевірки щодо втілення в життя вимог контрольного закону на місцях.
І це було далеко не останнє доручення Президента. Серед першочергових невідкладних завдань — розробка проекту закону про контрольні функції податкової адміністрації, прийняття урядових постанов про затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їхньої діяльності тощо.
Глава держави переконаний, що без впровадження системи ринкового нагляду не обійтися. Як і без закінчення процесу дерегулювання господарської діяльності, розпочатого ще 2005 року, коли переглянули 9340 актів, з яких скасували понад п’ять тисяч. Тож нині уряд і виконавча влада на місцях протягом трьох місяців мають провести повну інвентаризацію документів, скасувавши ті з них, що не відповідають чинному законодавству. За виконанням дорученням Президента простежить прокуратура.
Вона ж перевірить діяльність єдиних дозвільних центрів, чверть з яких не виконують своїх функцій (працюють у режимі консультацій, а то й взагалі існують лише на папері), а також проконтролює органи влади щодо розробки ними градації ризиків і частоти перевірки підприємств.
Затвердити критерії ризиків за 2-3 тижні на засіданні Kабміну просила і керівник секції «Kонтрольне законодавство» Тетяна Зацерковна. Вона поскаржилася на те, що профільний закон не діє і в нинішньому році кількість перевірок підприємств не зменшилася, а залишилася на тому ж рівні, що й раніше (47 відсотків).
Kуратор секції «Основні напрями дерегуляції у сферах підприємництва» Вячеслав Биковець у своєму виступі виокремив проблему хабарництва, яка обплутала вітчизняну дозвільну систему. Причина — недосконалість законодавчої бази, яка є непрозорою, а інколи неоднозначною і навіть суперечливою. Усунення цих колізій, чіткого виконання законів вимагають від парламентаріїв і чиновників різних рівнів бізнесмени — учасники форуму.
Народний депутат Kсенія Ляпіна та міський голова Славутича Володимир Удовиченко виступили від секції «Відносини органів місцевої влади і підприємців». Перша зосередила увагу на необхідності посилення відповідальності органів місцевої влади у разі делугування їм більших повноважень та закликала відмовитися від пропорційної системи виборів на місцях. А другий — на потребі підготовки нових кадрів та розбудові інфраструктури для розвитку бізнесу в регіонах. Адже в Україні зростає диспропорція в соціально-економічному розвитку територій. Підприємницька активність в одних надто низька, в інших — концентрація економічного потенціалу дуже висока. Це призвело до того, що майже 56 відсотків малих підприємств зосереджено в семи регіонах. Тому державна регіональна політика у сфері бізнесу має бути спрямована на підвищення конкурентоспроможності регіонів та усунення тих диспропорцій, вважають учасники зібрання.

Інформаційні повідомлення

Документи та коментарі

Консультації

Відповіді читачам

Mail to WebMaster
При використанні матеріалів посилання на сайт газети «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ» обов'язкове
2001-2008 © «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ»

ТОВ «Видавництво «КОНСУЛЬТАНТ» 


http://www.konsultant.kiev.ua/new1_07/08280000.html · 
Слова:  #url="www.konsultant.kiev.ua//new1_07/08280000.html*s9 
Яндекс никак не связан с авторами и содержимым страницы