|
Щодо орендної плати
за земельну ділянку та з якого часу договір набирає чинність
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України
від 25.10.01 № 2768-ІІІ (далі – Кодекс), згідно з яким всі землі
України поділяються відповідно до їх цільового призначення.
Справляння плати за землю, а також відповідальність платників
та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного
податку здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92
№ 2535-ХП «Про плату за землю», із змінами та доповненнями (далі
– Закон № 2535).
Кодексом і Законом № 2535 встановлено, що використання землі в
Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного
податку або орендної плати і визначається залежно від грошової
оцінки земель.
Згідно із Законом № 2535 (стаття 5) об’єктом плати за землю є
земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні,
у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником)
є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто
безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана
у власність або надана в користування, у тому числі на умовах
оренди.
Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 2
жовтня 2003 року № 1211-IV «Про оренду землі», із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 1211) статтею 1 якого визначено, що оренда землі
– це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування
земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької
та іншої діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону
№ 1211-ІV, договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець
зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння
і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати
земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного
законодавства.
Повністю статтю читайте на шпальтах нашої газети.
|